До цього проекту довелось написати свою версію казки.
Отже:
Одного разу, зібралась Червона Шапочка в гості до бабусі. Бабуся була інтровертом, а ще любила природу, тому жила в хатинці в самому серці дикого і темного лісу.
Одягнула Червона Шапочка свою червону сукню, червоні черевики і червоний капелюшок, зібрала гостинець з всілякими тістечками й пиріжками - бабуся спокійно ставилась до зайвих калорій - спакувала його в свою червону сумочку і вирушила в дорогу.
Червона Шапочка свідомо вибрала найтемнішу та найдовшу стежку - не тільки через любов до піших прогулянок. Саме зараз вона працювала над новим містичним романом і їй потрібні були свіжі ідеї.
Проте, вона не любила зайвий ризик, тож, задля певності, в правий черевик сховала невеличке мачете.
Тим часом, Сірий Вовк в гущі лісу поступово наближався до одинокої хатинки, що стояла посеред невеличкої галявини. Сонце піднялось вже досить високо і Вовк саме хотів встигнути на ранкове чаювання у Бабусі, щоб поділитися свіжими лісовими новинами та плітками.
До бабусиної хатинки залишалось ще декілька кілометрів, як раптом він почув за спиною шелест та важкі кроки. Вовк миттю чкурнув в густі хащі, зібравши повний хвіст реп'яхів. Звук ходи нагадав йому про лісорубів, з якими в нього був не один конфлікт, і які, не дивлячись на заборону, далі нишпорили лісом та вирубували дерева.
Морально готуючи себе до чергової сутички, Вовк розім'яв
кулаки лапи та зайняв бойову стійку.
Яким же було його здивування, коли з-поміж кущів він побачив Червону Шапочку (хоч на той момент він не знав, що її так звати), яка шалено виблискувала своєю сукнею.
Уважно придивившись, Вовк зрозумів чому сплутав її кроки з ходою лісорубів - Червона Шапочка з ніг до голови була всіяна бісером: червона сукня була так густо ним розшита, що, мабуть, важила більше, ніж її власниця. Тож не дивно, чому вона так тупцяла в своїх черевиках.
Але найбільшим здивуванням для Вовка стало те, що Червона Шапочка виявилася його палкою фанаткою!
Він ще довго сидів в кущах, навіть після того, як червоне мерехтіння зникло за деревами, і намагався зібрати думки докупи. Через те й спізнився до Бабусі на чай.
Як тільки він прибіг до хатинки та зайшов всередину, його погляд миттєво натрапив на розшитий бісером капелюшок.
Вовк на якусь мить закляк від подиву, тож Бабуся вирішила скористатися моментом і познайомила його зі своєю внучкою - Червоною Шапочкою. І в честь знайомства вони всі разом влаштували іще одне чаювання - бо чаю з тістечками забагато не буває :)
Викрійки ТУТ ↓
