Одного разу, приходжу я додому після важкого робочого дня і бачу чарівну картину: на моєму столі принадно розклалися на тарілочці кексики, тістечка та один рогалик. 
І всі вони такі привабливі й апетитні... Я практично відчуваю солодкий запах домашньої випічки...
Як зачарована пливу через всю кімнату, чудом оминаючи меблі, нахиляюсь над столом, беру в руки рогалик з абрикосовою начинкою, такий рум'яний, такий красивий... а він з шерсті!У всьому всесвіті не знайдеться слів, які б могли описати пережиті мною в ту мить емоції.
До цього вечора я навіть не уявляла, що мій мозок здатний відчувати захоплення і розчарування одночасно.
Не знаю, як виглядало в той момент моє обличчя, але сестра сміялась довго. І голосно.
Немає коментарів:
Дописати коментар